Держава має змінити ставлення до підтримки переміщених осіб – Сергій Комнатний
Голова правління Держмолодьжитла Сергій Комнатний узяв участь і виступив на презентації звіту за результатами дослідження умов компактного проживання внутрішньо переміщених осіб. Захід відбувся 18 жовтня у Києві. Його організаторами стали благодійний фонд «Право на захист» і офіс Управління Верховного комісара ООН з питань біженців в Україні.
Відкрив презентацію словами вдячності громадській організації за співпрацю представник УВКБ ООН в Україні Пабло Матеу. Серед головних проблем, з якими зіштовхуються внутрішні переселенці, першою він назвав відсутність альтернативних варіантів проживання. «Частково відповіддю на цей виклик може бути програма доступного житла «50 на 50», яку реалізує Держмолодьжитло», - підкреслив пан Матеу.
Завданням дослідження було вивчити мотиви й умови мешкання ВПО у місцях компактного проживання, отримати відповіді на питання щодо соціалізації перемішених осіб на нових територіях та наявності у них наміру за сприятливих умов повернутися на місця постійного проживання. Опитуванням були охоплені понад 1,5 тис. ВПО з 11 регіонів України – від Сходу, Півдня до Заходу країни та столиця. Це дало змогу отримати систематизовані результати, що можуть бути використані в подальшій роботі органів влади та неурядових організацій із зазначеною категорією населення.
Сергій Комнатний почав свій виступ з констатації прикрого факту: умови проживання внутрішніх переселенців в Україні не відповідають нормам, обов’язкових для країн Європи, і не витримують критики в порівнянні з будинками для компактного мешкання ВПО не лише у Західній Європі, але й у державах Балкан, які пережили воєнні дії.
Натомість Держмолодьжитло працює в напрямку забезпечення переселенців постійним власним житлом. Два роки тому ВПО як окрема категорія вперше з’явилися у вітчизняному законодавчому полі із житлової політики.
«У боротьбі за право переміщених осіб брати участь у житлових програмах нам довелося долати численні бюрократичні й організаційні перешкоди», - наголосив Комнатний. Але ця робота керівництва Фонду не була марною: за два роки 335 сімей ВПО придбали власні квартири за допомогою програм, які адмініструє Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву. Це і «Доступне житло», і кредитування зі статутного капіталу установи, і місцеві програми. Щодо останніх очільник Фонду констатував: лише в деяких регіонах переселенців сприймають як своїх нових громадян, а не як тягар. Тому із 117 чинних місцевих житлових програм лише у 23 присутні переміщені особи як категорія. Цю ситуацію слід виправляти, працюючи з органами місцевого самоврядування, переконаний керівник установи.
Потужний імпульс пошуку і реалізації сталих рішень щодо житлового питання ВПО та інших громадян може дати започаткування співробітництва Україниз Банком розвитку Ради Європи – необхідність виконати відповідну рекомендацію Парламентської асамблеї Ради Європи Сергій Комнатний відстоює вже кілька років поспіль. І лише сьогодні може скластися сприятлива ситуація для позитивного вирішення цього питання, що було б в інтересах багатьох українців.
Не лише з ВПО, але й з кожним громадянином, який потребує житла, Фонд працює прозоро, на основі розумного мінімуму бюрократичних процедур. Онлайн-реєстрація, прозорий рух черги учасників програм – все це давно реалізоване і не перший рік використовується в діяльності установи.
Черга за належним фінансуванням житлових програм, а стратегічно – за модернізацією житлової політики в Україні, заявив Комнатний. Тоді можна буде вести мову не про сотні, а про десятки тисяч квартир для українців за підтримки держави.
Кожній територіальній громаді України необхідно змінити ставлення до ВПО як до проблеми на ставленнядо переселенців як доімпульсу для розвитку ресурсу регіону – такий лейтмотив зустрічі виокремила аналітик організації «Право на захист» Еліна Шишкіна, підбиваючи підсумок спілкування.
За результатами дослідження надано низку рекомендацій державній та місцевій владам, міжнародним гуманітарним організаціям та неурядовим структурам. Зокрема, наголошується на необхідності розробки нової Стратегії інтеграції ВПО і довгострокових рішень у тому числі їхнього житлового питання.