Історії успіху наших клієнтів: Власне житло – основа щасливого життя
Це історія лише однієї з 650 родин – учасників програми "Житлові приміщення для внутрішньо переміщених осіб", які завдяки коштам, виділеним на безповоротній основі урядом Німеччини через Банк KfW, придбали власне житло. Інакше кажучи, українці, що зазнали лих війни, отримали ґрунт під ногами і шанс збудувати щасливе життя на рідній землі.
Це історія маленького і такого великого щастя, заради якого ми й працюємо.
Два роки тому, ще до початку повномасштабної агресії росії проти України, ми розповідали про одну з наймолодших учасниць іпотечної програми "Житлові приміщення для внутрішньо переміщених осіб" – 21-річну Анастасію Мележик.
Згадану програму, зазначимо, реалізують Держмолодьжитло і Мінреінтеграції за кошти ґранту Уряду Німеччини, надані через Банк KfW.
1 жовтня 2021 року голова правління Держмолодьжитла Сергій Комнатний привітав Анастасію, яка стала сотою учасницею цієї програми.
Настя – людина непересічної долі. Родом з Луганщини: її рідний будинок назавжди лишився там, як і спогади про щасливе дитинство. 2014-го з мамою і сестрою втекли від обстрілів до Києва. І хоч змушені були повернутися, та вона все ж не бачила майбутнього на території, де хазяйнує ворог. Знайома волонтерка допомогла знов приїхати до столиці, поставила двоярусне ліжко в кімнаті свого сина. Рік Настя жила у чужих людей і вчилась у 9 класі.
Вступила до коледжу, далі університет, у якому отримала диплом бакалавра за напрямом "Інформаційна, бібліотечна та архівна справа". З 15 років працювала всюди, де беруть людей її віку: роздавала брошури, була нянею діток, пакувала пряники, допомагала у прибиранні та інших хатніх справах…
Якогось щасливого дня Анастасії порадили зареєструватися в програмі "Житлові приміщення для внутрішньо переміщених осіб".
І от вона, усмішка долі: перемога в одному з відборів за програмою. Але тут ще одна перепона: у дівчини, яка не мала змоги спертися на підтримку родини, бракувало грошей на власний внесок. Молоді люди мали певну суму заощаджень, але її не вистачало, тому в соціальних мережах поширювали прохання про допомогу в пошуку роботи. Бралися за будь-яку працю, аби встигнути зібрати кошти у стислі терміни. Зрештою мрія здійснилася – Анастасія придбала власну оселю!
Що ж змінилося за ці два роки? Повернувшись до рідного вже Києва із нетривалої евакуації, дівчина заходилася облаштовувати своє родинне гніздечко. Так-так, саме родинне у повному сенсі слова: за цей час вона одружилася із чудовим хлопцем, з яким її звела доля.
Живуть у мирі та злагоді. Самотужки зробили ремонт у оселі. Крок за кроком облаштовуються, створюють затишок.
Іще важливий момент: щоб лиха у світі стало трохи менше, взяли додому котика з притулку.
"Дуже вдячна за таку програму і Держмолодьжитлу, і німецькому уряду, адже це можливість планувати і будувати своє життя на рідній землі українським сім’ям, - каже Анастасія. – Особливо важливо це для молоді, яка повинна бачити перспективу у себе вдома".
Тож бажаємо молодим мирного і щасливого життя під власним дахом. І працюємо над тим, щоб щасливих родин ставало якомога більше.
