Працюють житлові програми – більшає щасливих сімей
Мета, заради якої працює Держмолодьжитло, – сприяти забезпечення житлом громадян нашої країни, які потребують з цією метою підтримки держави чи місцевих органів влади. Тож регіональні відділення Держмолодьжитла продовжують реалізацію програм забезпечення житлом українських родин. Ми щиро радіємо, коли маємо змогу долучитися до створення свята у кожній українській родині. Сьогодні – нова добірка гарних новин цього ґатунку.
Полтава
Ще одна родина внутрішньо переміщених осіб, яка обрала своїм новим домом славну Полтавщину, стала переможцем рандомного відбору за програмою пільгового кредитування придбання житла (проєкт «Житло для ВПО»), що реалізується за рахунок грантових коштів Уряду Німеччини через KfW. Родина радо придбала житло за рахунок кредитних коштів.
Сім’я Інни й Олексія Альохіних з двома дітьми, донькою і сином, через російську агресію у березні 2022-го переїхали з рідного Лисичанська на Луганщині у Соледар Донецької області – до батьків, де прожили лише три тижні. Далі через наближення фронту подалися шукати безпечнішого життя до Полтавської області. Оселилися у Лубнах, де чоловік пані Інни перевівся в місцевий підрозділ Укрзалізниці, бо й раніше працював залізничником. Дружина теж влаштувалася на роботу, дітки пішли до школи.
Дізнавшись із сайту Держмолодьжитла про програму пільгового кредитування для ВПО, вирішили спробувати долю, у червні зареєстрували заявку на участь. А вже 17 жовтня цього року стали переможцями рандомного відбору. Не гаючи часу, знайшли квартиру, подали необхідні документи та стали щасливими власниками квартири у Полтаві.
А наступну історію розповість сама її головна героїня, Ольга Кулик, яка придбала своє гніздечко на Полтавщині за програмою «Житло для ВПО»:
«Полтавщина – моя Батьківщина. Тут я народилась, виросла і вилетіла з батьківського гнізда підкорювати світ. Спершу до Києва на навчання, а потім до Севастополя на роботу, а тоді й заміж. Це було 2005 року. Десять літ сумлінно пропрацювала в Промінвестбанку. Народила доньку.
З початком АТО зрозуміла, як сильно політичні події впливають на суспільні й навіть сімейні відносини. А з анексією Криму 2014 року для мене стало очевидним, що толерантним людям з іншою думкою, ніж у скабєєвої на каналі «росія 1», місця в тому суспільстві немає. Неймовірно здивувало, коли на новорічне свято в дитсадок до моєї дитини завітали не дід Мороз зі Снігуронькою, а імператриця Єкатєріна ІІ з графом Потьомкіним…
Тож 2015 року ми з донькою стали вимушеними переселенцями. Переїхали до моїх батьків.
Питання власного житла не поставало, адже глибоко в душі жевріла (та й досі жевріє) надія на повернення до Севастополя. Тож коли мені запропонували взяти участь у програмі «Житлові приміщення для внутрішньо переміщених осіб», я згодилася з часткою скепсису. Людина, що народилася в час перебудови, росла у 90-ті та живе в умовах війни із сусідом, навряд чи повірить у дива від держави. Я й у лотерею жодного разу не вигравала…
Та дива таки трапляються! Напередодні нового року я отримала коштовний дарунок від життя, держави і Бога – двокімнатну квартиру в центрі Кременчука, власне житло для себе і своєї дитини. Звичайно, наступні 20 років повертатиму кредит і платитиму мінімальні 3% річних. Та ніхто не заперечить: воно того варте.
Дякую феям із Полтавського відділення Держмолодьжитла за оперативність, підтримку і сприяння в організаційних питаннях. Дякую Уряду Німеччини і банку KFW, нашій державі, Президенту і моїм батькам.
Слава Україні!».
Чернівці
Родина Ольга і Сергій Хороль, яка виховує двох діток, отримала кредит на житло в Чернівцях в межах проєкту «Житлові приміщення для внутрішньо переміщених осіб» за рахунок коштів гранту, наданого Урядом Німеччини через Кредитну установу для відбудови (KfW).
Ця сім’я стала переможцями рандомного відбору з числа кандидатів для отримання кредиту, визначених методом випадкової вибірки із застосуванням програмного забезпечення, запропонованого міжнародним Імплементаційним консультантом (IPC GmbH) і погодженого KfW.
