Внутрішнє переміщення в Україні: від викликів до дій
«Внутрішнє переміщення в Україні: від викликів до дій»: таку назву має великий триденний захід Проекту Ради Європи «Внутрішнє переміщення в Україні: розробка тривалих рішень». Участь у ньому беруть представники Ради Європи, вітчизняних міністерств і відомств, відповідальних за свої напрямки роботи у роботі органів влади щодо забезпечення основних конституційних прав вимушено переміщених осіб, місцевих органів влади, неурядових організацій, експерти.
Одним із завдань фахових дискусій є отримати чітке розуміння щодо того, чого вдалося досягти спільними зусиллями влади і експертного середовища за п’ять років з того часу, відколи в Україні існує таке явище, як внутрішнє переселення. Отримана відповідь дасть змогу правильно планувати наступні кроки у напрямку адвокатування прав ВПО.
Сьогодні під час заходів семінару йшлося також про досвід подолання конфліктів у Європі та відповідний український контекст. З оглядом ситуації у своїх державах виступили представники Грузії та Боснії і Герцеговини.
На засіданні тематичної майстерні щодо національного законодавства і місцевих рішень у сфері захисту соціальних та інших прав внутрішньо переміщених осіб виступив голова правління Держмолодьжитла Сергій Комнатний.
Свій виступ очільник Фонду почав з нагадування про те, що внутрішні переселенці мають ті ж гарантовані державою права, що й решта громадян, які не зазнали випробувань війною. Одним з базових є право на житло.
Держмолодьжитло як інструмент державної житлової політики реалізує 4 базові житлові програми на національному рівні та 110 регіональних програм. На заваді повноцінній реалізації повного комплексу цих програм є їх незадовільне фінансування з державного бюджету протягом останніх років.
Завдяки роботі Фонду з органами влади і за підтримки міжнародних організацій вдалося здійснити адаптацію низки програм до потреб ВПО. Зокрема, ця категорія громадян має можливість брати участь у програмі «Доступне житло» і отримувати 50% безповоротної компенсації вартості житла від держави, та програмі кредитування зі статутного капіталу Держмолодьжитла. Для людей були створені прозорі та зручні умови реєстрації в програмах через комп’ютер чи смартфон і моніторингу просування черги. «Держмолодьжитло – вже два роки у смартфоні», - нагадав Сергій Комнатний.
Спрощення умов програм і суттєве підвищення рівня їх прозорості активізувало бажання людей взяти в них участь. Зокрема, зареєстровані понад 12 тисяч потенційних учасників програми «Доступне житло». Ще раз варто нагадати, що завадою справді масовій участі переміщених осіб у житлових програмах є незадовільне фінансування цих програм з держбюджету. Тим не менше, завдяки активній роботі Фонду, незважаючи на проблеми, вдалося за 2 роки забезпечити за всіма програмами власним житлом 310 сімей вимушених переселенців, а це 1150 громадян України. Отже, працюючі механізми вирішення житлового питання є, - залишилося змінити позицію держави.
Не менш бажаним є зміна ставлення до ВПО місцевих органів влади. Керівник Фонду зазначив, що лише у лічених із понад 100 місцевих житлових програм окремо прописані спеціальні умови для цієї категорії громадян, які мешкають у нових для себе громадах і через особливі обставини потребують уваги і підтримки.
Як вирішити цей комплекс питань? Виключно за допомогою внутрішнього ресурсу зробити це майже нереально. І тут можна і потрібно розраховувати на допомогу міжнародних донорських фінансових інституцій, які мають досвід надання підтримки житлових проектів для ВПО у різних державах світу. Одним з лідерів тут є Банк розвитку Ради Європи, який ефективно працює в країнах Балкан, Грузії, Молдові тощо. БРРЄ як неприбуткова установа надає можливість кредитувати придбання житла ВПО під мінімальний відсоток, значно нижчий за той, що пропонують вітчизняні банки. Це було б сталим рішенням для переселенців, які є економічно активними, переконаний Сергій Комнатний. Для соціально ж незахищених представників цієї категорії держава зобов’язана надавати орендне чи соціальне житло без права його приватизації.
Україні гостро необхідно стати членом Банку розвитку Ради Європи, наголосив голова правління Держмолодьжитла. На жаль, поки що всі зусилля очільника Фонду зупиняються на рівні ухвалення рішення про початок таких перемовин з Банком на рівні держави. Можливо, ситуація зміниться зі зміною владної команди, висловив сподівання Сергій Комнатний.
«ВПО і міжнародні партнери повинні говорити одним голосом з владою і разом відстоювати свої законні права», - підбив підсумок свого виступу керівник Фонду.